Валентин Фречка із Закарпаття, ще будучи школярем, винайшов технологію виробництва паперу з опалого листя. Тепер він удосконалює свою ідею на Житомирському картонному комбінаті, а підприємство натомість розглядає перспективи розвитку його винаходу.
Зараз Валентин другокурсник Київського національного університету ім. Т.Шевченка за спеціальністю «Біотехнології та біоінженерія». Про його проєкт виготовлення паперу з опалого листя добре знають за кордоном завдяки численним перемогам на міжнародних конкурсах.
Фречка разом із фахівцями експериментує над своєю технологією й сподівається, що вже цього року вдасться запустити стабільне виробництво.
“ОРГАНІКА” ГІГІЄНІЧНІША ЗА МАКУЛАТУРУ
Технологія молодого винахідника доводить, що листя з парків може приносити користь, якщо його правильно переробляти. До того ж такий папір придатний для виготовлення тари і пакунків, тож винахід допоможе зменшити кількість пластику та поліетиленових пакетів.
Як розповідає перший заступник генерального директора Житомирського картонного комбінату Сергій Рудковський, наразі підприємство зорієнтоване на те, щоб замінити пластикову упаковку на паперову, яка буде безпечною для екології.
«У Європейському Союзі є директива, яка визначає вироби з одноразового пластику такими, що найбільше забруднюють довкілля. Серед них – стаканчики, трубочки для пиття, контейнери для їжі, вушні палички. Ми поставили перед собою мету для кожного із цих забруднювачів знайти альтернативу з папера. Якщо їх всі робити із первинної целюлози, це створить неабияке навантаження на ліс. Тому наша місія – віднайти рішення і замінити ці продукти виробами з паперу, що виготовлені не з деревної целюлози, а з використанням альтернативних матеріалів», – каже Рудковський.
Співрозмовник зауважує, що базовим матеріалом для підприємства є макулатура, тобто вторинна сировина. Утім, з неї не можна виготовити речі, які безпосередньо контактуватимуть із продуктами харчування й губами людини, як от трубочки для пиття, кришки для стаканчиків. Для цього потрібна первинна сировина, і на картонному комбінаті вже працюють з волокнами соломи, газонної трави, цукрової тростини.
«У цьому контексті ідея Валентина Фречки дуже доречна для нас. Ми побачили його результати на американській олімпіаді, сконтактували з ним, запропонували наші потужності як тестовий майданчик для винаходу та знання фахівців підприємства, аби він зміг реалізувати це у промисловому масштабі», – додає Рудковський.
Він демонструє лоток для яєць, виготовлений із волокон скошеної трави. Перша партія такої продукції йде на експорт до Німеччини. Крім того, показує трубочки для пиття з волокон евкаліпту та цукрової тростини.
ЛИСТЯ СТАЄ ГІПОАЛЕРГЕННИМ ВОЛОКНОМ І ДОБРИВОМ
Валентин Фречка вже став штатним працівником Житомирського картонного комбінату, де вдосконалює свій винахід.
«Коли перебував у стані пошуку цікавих ідей, наштовхнувся на думку про створення паперу із соломи. А потім подумав: чому б не спробувати виготовляти його з чогось іншого? Почав експериментувати, тестував одну сировину, другу, третю – і врешті-решт отримав целюлозу з опалого листя. Я шукав в інтернеті інформацію, чи до мене вже хтось це робив, але нікого не було, тому вирішив займатися цим надалі. Ось так народився проєкт «RE-leaf Paper», – ділиться винахідник.
Першою міжнародною перемогою Валентина був конкурс у Тунісі в 2018 році, а далі – у Кенії, Сербії, США, Кореї.
Ідея Фречки базується на використанні опалого листя з міських парків. Про лісове листя мова не йде, аби не порушувати тамтешню екосистему. Сировину збирають через 2-3 тижні після падолисту. За той час частина хімічних сполук, що містяться у листі, йде в ґрунт, а інші вивітрюються.
«Наша технологія дозволяє перетворити листя у розчин. Та частина, яка містить целюлозу, йде на виробництво паперу. У решті, через випарювання, нейтралізуємо гідроксид натрію, а сухий залишок може використовуватися як добриво. Таким чином, на виході отримуємо чисте волокно, яке не має в собі нічого, окрім целюлози. Тобто воно абсолютно чисте, безпечне, гіпоалергенне. Саме з нього ми потім формуємо папір», – пояснює Фречка.
Із отриманої після переробки листя целюлози можна відливати папір крафтового формату (пакувальний, для виготовлення пакетів, картону, гофротари) або для литої тари (наприклад, лотки для яєць).
СКОМБІНУВАТИ, ЩОБ ЗДЕШЕВИТИ
На картонному комбінаті показують зразки паперу, який виготовляли із додаванням опалого листя. Зокрема, у структурі одного з рулонів – по 25% соломи і макулатури та 50% листя, в іншому – солома та опале листя у рівних пропорціях.
Сергій Рудковський акцентує, що технологія студента-винахідника наразі перебуває у процесі вдосконалення і пошуку шляхів її правильного використання.
«Зараз потрібно знайти найкращі способи використання такого паперу. Наша мета – відпрацювати технологію, тобто визначити, за якого балансу соломи, листя, трави ми матимемо той чи інший результат. Способів застосування паперу з опалого листя багато, наприклад, він допоможе вирішити проблему з поліетиленовими пакетами, адже його можна додавати в безпечну для довкілля упаковку для отримання необхідної структури», – пояснив перший заступник генерального директора комбінату.
Сам Валентин Фречка сподівається, що цього року вдасться вивести технологію на стабільні й максимальні виробничі потужності і працювати із замовниками.
За словами винахідника, папір виключно з опалого листя – недешеве задоволення, тому йому довелося знайти компроміс, аби ідея стала доступнішою як для виробника, так і для споживачів.
«Ми робили папір виключно з опалого листя без додавання жодних композитів (додаткових компонентів, – авт.). У результаті виходить такий самий папір, як із макулатури чи з деревини. Важливо розуміти, що такий папір у чистому вигляді дуже дорогий. Мені важко було прийняти це рішення, але все ж я погодився зробити композитний папір у співвідношенні 70 на 30, де 70% – опале листя, а 30% – макулатура низької якості. Таким чином, переробляючи 1 тонну листя, ми зможемо на 30% зменшити його використання і тим самим здешевити папір», – додає Фречка.
Проєкт «RE-leaf Paper» доводить, що пластику й поліетилену можна знайти альтернативу, аби зберегти довкілля та обійтися без виробів із цих забруднювачів.
Ірина Чириця, Житомир
Фото автора та з відкритих джерел
Укрінформ
